2 вересня за новим церковним календарем православні вшановують пам’ять преподобних Антонія та Феодосія Печерських – засновників Києво-Печерської лаври. З цим днем пов’язані особливі традиції, яких віряни дотримуються й донині, а також народні прикмети, до яких досі прислухаються багато хто, повідомляє Дніпровська порадниця.
Яке сьогодні церковне свято за новим календарем
2 вересня за новим календарем (15 вересня за старим церковним стилем) в Україні вшановують пам’ять преподобних Антонія та Феодосія Печерських. Цих святих шанували ще за життя, а до їхніх слів прислухалися навіть правителі того часу.
Преподобний Антоній Печерський народився в XI столітті в місті Любеч поблизу Чернігова, а під час хрещення отримав ім’я Антипа. Ще зовсім молодим він вирушив на Афон, де прийняв постриг і кілька років провів у затворництві. Пізніше, отримавши благословення настоятеля, повернувся на батьківщину і привніс до Києва афонські чернечі традиції.
У 1051 році Антоній оселився в печері поблизу села Берестова, де жив надзвичайно аскетично, харчуючись лише чорним хлібом і водою. Чутки про подвижника поширилися далеко за межі Києва – за настановами та благословенням до нього тягнулися люди з усієї околиці. Першим його учнем став ієрей Никон, а слідом за ним – преподобний Феодосій, який прийшов із Василева (сьогодні це Васильків).
Коли кількість ченців помітно зросла, Антоній відійшов у іншу печеру, щоб жити відлюдником, а обитель очолив Феодосій – він запровадив у монастирі Студійський статут і в усьому показував особистий приклад: сам носив воду, рубав дрова, пек хліб. Піклуючись про нужденних, він відкрив при монастирі притулок для бідних і незрячих, а по суботах надсилав хліб в’язням. Згодом печерні келії розширили, а над ними з’явився монастир з Успенським собором – так виникла Києво-Печерська лавра, яка стала духовним прикладом для безлічі інших обителей і дала світові чимало видатних архіпастирів, проповідників і письменників.
До святих Антонія та Феодосія Печерських звертаються з молитвами про мир, благополуччя, зцілення від хвороб і захист від ворогів.
Народні звичаї цього дня, чого не можна робити сьогодні
У народі цей день прозвали Мамонтій, або Овчарник, – на честь мученика Маманта, пам’ять якого також вшановується сьогодні. За життя святий пас овець і кіз та навчав людей робити з козячого молока творог і сир, тому його вважають покровителем дрібної худоби й звертаються з проханнями вберегти тварин від хижаків та хвороб.
Особливу увагу сьогодні слід приділити домашній худобі: навести лад у хлівах та вівчарнях. На столі сьогодні неодмінно присутні молочні страви – сир, творог та інші продукти, приготовані з молока. Також у цей час копають пізню картоплю.
Цього дня, як і в будь-який інший, Церква нагадує, що неприпустимі злість, лихослів’я, плітки та наклеп – не можна мститися, заздрити, а гріхом вважається відмовити в милостині або в допомозі ближньому.
Не слід піддаватися відчаю, тримати в серці образу або висувати претензії до рідних.
За народними повір’ями, 2 вересня забороняється:
- починати нові справи та ділитися планами;
- робити великі покупки;
- скаржитися на долю – труднощів від цього стане тільки більше.
Одна з головних заборон цього дня стосується домашніх тварин – на них не можна кричати чи бити, інакше порушнику загрожує тяжка хвороба.
Про що свідчать прикмети 2 вересня
За погодою 2 вересня наші предки передбачали, якою буде осінь і майбутня зима:
- захід сонця забарвлений у червоний колір – до швидких заморозків;
- йде проливний дощ – осінь буде погожою;
- день ясний і безвітряний – осінь порадує теплом, а якщо холодно і безвітряно – скоро почнуться дощі;
- хмари пливуть низько над землею – до негоди.
Найнезвичайніша прикмета пов’язана зі снігом: якщо він випаде саме цього дня, наступний рік порадує багатим урожаєм вівса, а весна настане рано.
Нагадаємо, раніше ми писали Оздоровлення та відпочинок дітей прифронтової Дніпропетровщини триває